Iluminada y eterna, enfurecida y tranquila

Енну кількість часу тому (не знаю, коли точно) в Швеції прийняті зміни до законодавства, у зв'язку з якими я знаю принаймні один торент-сайт, який змушений терміново переїжджати.

Боюся за thepiratebay.org :(
Де я братиму другу половину 5-го сезона Хауза, коли він вийде?

Don't know what it means for me though and whether I would be able to step outside the boundaries of my self.

Здавалося би, придумана і зрежисована причина посміятися - це не тру сміх, несправжнє подовження життя.

На цьому тижні була на черговій політичній дискусії, організованій одним політичним фондом. Отримала, як то кажуть, купу лулзів. Особливо доставляв трохи відомий в інтернет-сферах стратег Сергій Дацюк. Переказувати немає сенсу, я просто про те, навіщо ж дивитися фільми, коли життя цікавіше. Причому я жодним чином не хочу сказати, що пан Дацюк дурень; просто, не знаю, в ситуації, яка є критичною за багатьма параметрами, в людей, яких доля привела до необхідності професійно займатися продукуванням відповідей, хід думок заходить у такі хащі, що не смішно це вже не може бути. В даному випадку все зводилося до, фігурально кажучи, жидомасонської змови і закликів і самим створити змову, для симетричної відповіді.

Як сказано, Дацюк не дурень і принаймні був притомний. На відміну від оцього:

Тож, як можна будувати банкову систему на негативних зв'язках ділових регуляцій? Кожна система, якщо хоче вижити, мусить бути саморегульованою, щоби збалансувати все, і злодійство також. Таке злодійство бездарне, бо йде до своєї загибелі. Нема ніяких причин для руху капіталів з Кіпру в Україну. Україна зайшла в глухий кут. Німецький шлях-це добрі палиці, а італійський-червоні бригади. Ніяких позик, бо грошей забагато.

Є лише питання, що курив редактор, який прийняв таке для публікації на сайті. Що курив аффтар, я не питаю, бо в нього безспірно термінальна стадія зараження Naegleria fowleri. Але редактор... Невже ярличок "професор" (воно там підписалося як "професор") і присутність зовнішньо схожих на лівацькі закликів "ввести декларування купівлі дорогих іноземних автомобілів" виправдовує опублікування настільки очевидної брєдятіни? "Тим більше, що солома-це густо упаковані полімерні молекули глюкози аж до кристалічної соломи, а тому на сьогодні нас не з'їли мікроби." Ні, принаймні професора - все ж з'їли. А разом з ним вони з'їли більшість його коментописців, окрім двох, один з яких, наївний юнак, що досі вважає, що в статтях повинен бути зміст, і він його має віднайти, чесно написав, що нічого не зрозумів, а другий вже досяг нірвани "не в бровь, а в глаз" написав, що Х.К. Андерсен відпочиває.

Майже припинивши приділяти увагу політичній сфері (лише в тій мірі, як потрібно для роботи) і - відповідно до цього - читати тексти, що продукуються новинно-аналітичними сайтами, я лише іноді "вилажу" у світ політичних дискусій, в навколополітичну інформаційну сферу. Цього тижня порція реготу була... здорова?

Але, може, все-таки треба вибирати собі джерела реготу, які одночасно не б'ють десь з тилу, з підсвідомості, досить нехорошими передчуттями. Бо це все обличчя цієї країни.

Треба накачати собі американських комедій. Хто за мною, може почати з Idiocracy.

Відчуття досить дивне, навіть якесь відморожене викликає в мене споглядання цих двох сторінок:

640 Email Addresses of Businesses in Ukraine

і - ооооо -

Miscellaneous Ukrainian E-mail Addresses (An assorted list of email addresses from Ukraine found at
ktts.kharkov.ua.(129.69.8.13))

На першій дається інструкція:

The list of e-mail addresses of some business firms in Ukraine is like to phonebook. The e-mail is quite efficient tool of communication. In order to send the message from the USA to some local e-mail address in Ukraine, for example to yaro@trimex.chernovtsy.ua you need to use actually yaro%trimex.chernovtsy.ua@relay.ussr.eu.net and similarly for any local e-mail address of sort ?@?.?.ua (which should be transformed into ?%?.?.ua@relay.ussr.eu.net).
Best wishes in Business.

Тобто, навіть в і-мейлі мала місце бути заміна коліс у вагонах...

Але викладання просто списку розрізнених адрес (можливо, то було половина адрес, що реально юзалися в той час на території України) - це капєц :) В епоху інформаційного перевантаження сама думка викликає в мене головний біль :). Нещодавно я також десь нагребла інструкцію з користування Інтернетом. Там була наведена адреса, на яку треба було написати, аби у відповідь автоматично отримати список усіх сайтів, що існували.

Ви собі уявляєте?

Брама була серед перших трьох-п'яти сайтів, які я відвідала, залишившись восени 2000 р. під час поїздки Німеччиною разом з політичними фондами сама ув освітньому центрі фонду Фрідріха Науманна у містечку з населенням у 274 особи десь у Саксонії, коли всі інші поїхали кудись, а я залишилась через серйозну застуду з майже повною втратою голосу і відтак пізнала, що таке Інтернет.

З того часу Брама майже не змінилася (принаймні візуально). І вони натурально все ще постять якісь новини... І дбайливо зберігають список 640 бізнесових і-мейл адрес і колекцію просто адрес, які є. Афігєть.

Я фрік стосовно ручок (pen junkie). Наразі в мене з'явилося чудове надбання - ручка з надписом "пісуліна". Хотіла купити в людини, яка мені це показала, але отримала в подарунок. Це вірусний маркетинг чогось під назвою "КуйТБ", по ґуґлу поки що майже не знаходиться (канал? передача?).

В кожному разі. Була ще запальничка з надписом "спалахуйка", але я не палю.

пікча лінкована до більшої версії

ще трохи пікч - http://www.facebook.com/album.php?aid=30211&l=713bc&id=850434543

— саме ця фраза виникає в пам'яті, коли дізнаєшся, що в Гамериці все, що не машина, називається —


А ви: громадський транспорт, громадський транспорт... Ваша громада — то альтернатива!

Це я готуюся до відльоту і шукаю, в яку б церкву ходити дві неділі, що я буду у Вашингтоні. Здається, знайшла. Головна сторінка сайту з мотто "One Church - Four Locations" щось невловимо нагадує ;). Дослідження їхніх подкастів в айтьюнз-стор видає зі списку ґєст-спікерів принаймні одного спікера, який пробігав вулицею Володимирською в Києві.

Подивимось :)

Називається "Хто ще?" Деякі мої френди зрозуміють, що це ;)

Оце недавно читала, дуже сміялася і думала, як далеко пішло людство з того часу, прогрес, бла-бла-бла..

The judge, unsatisfied with this decision, withheld food, water, and toilet facilities from the jurors for three days. The jurors finally decided to return a not guilty verdict overall, and while the decision was accepted, the jurors were fined. One of the jurors appealed this fine, and Chief Justice Sir John Vaughn issued an historically-important ruling: that jurors could not be punished for their verdicts.

А ні фіга. Не пішло, принаймні в нас - http://gohatto-n.livejournal.com/234524.html

Найфіговіше, що в мене що далі, то більше починає формуватися ставлення "не тратьте, куме, сили, спускайтеся на дно". Якось економічно невигідно робити занадто різкі рухи в цій країні. Раніше було в кайф у щось гратися, а зара вік міркування ефективності задовбують... От і dali_bude десь в тому ж дусі реагує.

Нічого, може, мене попустить, а поки що - це просто пєар для тих, в кого якраз період різких рухів.

Осьо йшла сьогодні вулицею, замислилася чогось над тим, що раніше я могла комусь сказати фразу "Ну хіба з тобою не буває такого, коли... [some element of personal experience]...." з повною надією, що мету, яку я вкладаю в даний комунікативний акт, буде виконано.

Тепер я аж ніяк в цьому не впевнена, оскільки іноді аж "оторопь" бере, наскільки інші люди мають відмінні реакції, часто вже на рефлекторному рівні, наскільки в них немає навіть відблиску того, як думаю і відчуваю я.

От, вибачайте за дурний приклад (тема огляду преси наразі така), ким треба бути, щоб бажати стати митником? Йти і ставати курсантом якоїсь митної академії... Або подаватися працювати в метро... [Заздалегідь прошу вибачення, якщо хтось із френд-офф або їхні родичі або кращі друзі є митниками або фанатами метробуду.]

Стрибнула до голови фраза з "Диявол носить Prada", ви тільки вдумайтеся: "I rarely say that to people... who aren't me...."

Але чого це я тут людям, who aren't me, щось таке розповідаю? :)

Все одно, всіх люблю, всі страшенно цікаві.

...знову була в Берліні.

• Дьонер кебаб у забігайлівці під мостом/пероном Фрідріхштрасе нарешті подорожчав до трьох євро.


• На Унтер ден Лінден відкрили філіал музею мадам Тюссо, до якого стоїть страшенна черга.


• Ввечері на одній скамійці з великою пляшкою чогось вище за 20-градусне висять три американки. В п'яти метрах на іншій скамійці декілька хлопців; мова, що лунає - іспанська.

RIP, Валік Моргунов. Я не знала його особисто.
Йому було 25 років. 22 серпня він мав одружитися. Тиждень тому він купив машину.

Drive safely.

склала державні іспити

Він-то, взагалі, від початку був книжковий сайт. Тіко потім розжився іншими напрямами бізнесу.

І це стосовно книг є анегдод про те, що типу, один друг іншому про третього "а давай купимо йому книгу", а той у відповідь - "а навіщо, в нього ж уже є книга"...

Ну так от...

"As someone who has purchased women's watches from Amazon.com, you might be interested to know..."

Люди, невже не доходить???? Раз я вже півроку тому купила собі годинника, то в мене, принаймні на даний момент і на наступний рік чи два, ВЖЕ Є ГОДИННИК!!!

Події мого зовнішнього та внутрішнього середовища за останні пару місяців призвели до того, що я стала приймати рішення, не зважаючи на "фактори, що їх треба взяти до уваги" (типу неприпустимість допущення до влади певної особи, через що треба голосувати за найбільш прохідного наступного кандидата). Я досягла нірвани такого стану, що (і в інших, не передвиборчих питаннях, і навіть насамперед в інших питаннях) починаю діяти так, як, мені здається, треба діяти, незалежно від того, як це вплине на інших людей, чи матиме це результат, що мені за це буде, хто на мене як за це подивиться і т.п.

Отже, на виборах київського міського голови я голосуватиму за Турчинова. Через те, що в цієї людини є адекватне розуміння того, що таке влада.

А на виборах до Київради я голосуватиму за блок Катеринчука. Через Ланового. Ото і все. Детальніше не маю часу і бажання заглиблюватися. Щодо самого Катеринчука на мера, імхо, поза всім іншим (відсутністю дотичного досвіду), він, кхм, не викликає в мене підозр на занадто підвищений інтелектуальний рівень ;).

5 причин, чому я не вважаю позицію "проти всіх" (aka "в сортах лайна не розбираюся") вартою того, щоб її дотримуватися:

1) Той, хто вказує на заплямованість списків, очевидно, сам є ідеальною людиною і повсякденно має справи (змушений інтерагувати) виключно з ідеальними людьми. Зрозуміло, що є градації, але.
2) Якщо з'явиться СПРАВДІ ІДЕАЛЬНИЙ кандидат, гадаю, йому не обійтися без масованої реклами і т.п. Але, щоб показати, що на мене дурна реклама не діє, я за нього все одно не проголосую. Як там, назло кондуктору куплю квиток і піду пішки. (Товкмачення - кількість і якість реклами нічого ні про що не каже.)
3) Хтось справді вважає, що навіть якщо 49% виборців не прийдуть на дільниці, це примусить отих, поточних, над чимось замислитися? Над чим? І що їм на це робити - п'якати?
4) Те, що я активний громадянин, не означає, що я в ході повзучої пропаганди мушу долучитися ще однією цифіркою до абстрактного числа "проти всіх".
5) Те, що я несу відповідальність за ВСІ ДІЇ "меншого зла", якщо я за нього проголосувала, така ж фігня, як і те, що я відповідальна за всі дії людини, якій я, скажімо, сплатила гроші за якусь послугу, а вона потім пішла, за ці гроші купила пістолета та вбила когось.

Відповідальність за свої дії кожен несе сам.

Одразу дисклеймер: мені, скоріше за все, бракує історичних знань для того, аби вважати ті висновки, які я тут збираюся робити, залізно обгрунтованими, але така наша доля - робити висновки чи приймати рішення за відсутності достатньої інформації. Але я нє чєрвь нічтожний і право маю. На думку, себто.

Отже, зовсім невеличке заглиблення у певні історичні сфери вкупі з теж невеличким черговим заглибленням у питання теорії держави і права (напередодні державних іспитів), особливо питання форм правління, на фоні нашої безперервної конституційної реформи з її суперечками навколо того, що краще - президентсько-парламентська чи парламентсько-президентська форма, - наводить мене на думку, що демократія - це не більше ніж ілюзія. Навіть і в монархіях бували випадки, коли монархи були змушені до зречення народним невдоволенням (чим не вибори) або були змушені під тиском того ж невдоволення змінювати щось у своєму способі дій. Регенти, сірі й не сірі кардинали і т.п. мали наслідком те, що часто далеко не формальний правитель був правителем реальним. Але рішення треба було нашіптувати та підказувати, а це вже переговорний процес. "Абсолютні" монархи мусили зважати на впливових аристократів - чим тобі не Рада Федерації? Те, що зарвавшомуся принцові можна було стяти голову, траплялося хіба що у крайніх випадках, а до настання цього крайнього випадку (який у демократії чи майже-демократії може набути форми революції) - це переговори, впливи і т.п. Керівники будь-якого рівня, які вважають, що вони справді повністю контролюють те, що відбувається під ними (і навіть коли така ціль експліцитно ставиться і підлеглі під нею принаймні формально підписуються), гірко помиляються.

Хтось із вас обирав Балогу? А хтось зможе заперечити, що на загальний стан в країні ця персона останнім чином дуже сильно, можна сказати визначально впливала? То яка це, пардон, демократія? Вилазить хтось звідкілясь і виявляється ключовою фігурою, через яку спотикається купа процесів.

До чого це я? Демократія, монархія, аристократія - ілюзії. Влада споконвіку реалізовувалася енною кількістю людей, які виникали по різних точках суспільного простору - скажімо так, невідомо звідки, - коли у відповідності до формальних процесів, а коли всупереч і поза ними. Зафіксована форма правління до цього має дуже малий стосунок. Найближче до цього, можливо, таки-так стоїть аристократія/олігархія. Може, саме тому Аристотель і вказував на аристократію як на найкращу форму правління, - він просто відчував, що тільки у відповідності до цієї моделі речі й відбуваються, що це і є реальність. Я включила аристократію до списку ілюзій через те, що ілюзією є те, що це коло осіб якось окреслене і контрольоване.

Це все було і буде поза межами наших свідомих зусиль.

Гостинно запрошую всіх бажаючих відвідати цієї неділі, 27 квітня, об 11:00 у київському Палаці Спорта святкове пасхальне служіння церкви Хілсонг Київ. Буде хор, крашанки і все таке, але це всьо не те. Головне - Ісус і Його воскресіння.

А о 18:00 теж у Палаці Спорта буде запис нового альбому під назвою "Олтар". Вхід теж вільний.

( 8 pics for a total of 589 KB )

  
Я давно вже погрожую деяким моїм знайомим врешті-решт сформулювати і викласти свою позицію з питань копірайту / інтелектуальної власності. В плані - скачування музики, книг, юзання крякнутих прог і т.п. Спробую, наскільки мій моск, виринувши з періоду великої зайнятості, на це буде здатний. І спробую це _до_ того, як прочитати Лессіґа чи щось подібне. Бо певні речі мають бути, як економіка, розкладувані на найменші кроки, базовані на чистому здоровому глузді. Я також не думаю, що я скажу щось принципово нове, бо борці проти копірайту вже, певно, списали мегабайти тексту на цю тему. Але в мене є певна світоглядна картина, яку я би хотіла відтворити.

( многа букофф )

От я думаю, це справді тільки через те, що кожний розуміє і сприймає в міру своєї розбещеності, але...

...комусь тут теж ввижається літера Ж (на перший погляд), чи як?



Далі вззагалі клініка, і вибачайте, що в такій якості, під рукою була лише мобіла:
( студія... )