?

Log in

No account? Create an account

Wed, Dec. 8th, 2010, 03:10 pm
Відписалася про Cablegate

Ось туточки - http://myroslava.tumblr.com/post/2142977417/wikileaks-cablegate - англійською.

Thu, Jul. 15th, 2010, 02:07 pm
Хомячки такіє хомячки

Не дивно, що за всіх часів в усіх народах хвілософи намагалися усамітнюватися.

Тому що в цьому світі, друзє, тупість починає і перемагає. Усюди - на рівні держави, в інтернетах, в будь-якій компанії людей.

Tue, Jun. 22nd, 2010, 01:51 pm
Букффы

На дверях мого під'їзду вивісили декілька паперів, які свідчать про те, що 14.06 в моєму будинку відбувалися громадські слухання стосовно чергових тарифів Космоса, в яких (слуханнях) взяли участь мешканці трьох квартир. Я того дня бігала по роботі.

Один з паперів - таблиця з номером квартири, П.І.Б. учасника слухань і його, так би мовити, гласом. Напроти останнього (з трьох) номера квартири старечою рукою виведено:

Проты підв. тарыфив.


Фофудьїстка навпаки. :)

Sun, Jun. 20th, 2010, 06:49 pm
Про чому і навіщо

Кожна дія має своє чому і своє навіщо. Питання "навіщо" є ознакою подорослішання того, хто його ставить. І є глибокий сенс в тому, що діти в основному питають "чому" (стопіцот чи скільки там разів на день). Якби я щоразу в дитинстві питала, навіщо, я би навіть школи не закінчила і мій розвиток був би значно обмеженішим. Діти мають бути не такі, як дорослі, аби стати з часом правильними дорослими. В дорослому ж віці питання "навіщо" стає життєвою необхідністю, бо інакше розтанцюєш увесь свій час на багато чого — а в світі його ("багато чого") дуже навіть багато.

Смерть починається тоді, коли на питання "навіщо" аж занадто часто відповідь буває відсутня, коли "а навіщо?" перетворюється на риторичне питання.

Але який же ж кайф я маю від дій, які повні аж по вінця як зрозумілими чому, так і всілякими навіщо. Ще краще, коли вже пост-фактум розумієш, що досягаєш певною дією такого навіщо, що ого! І найкраще, коли достатньо оточуючим пояснити різноманітні чому, які повністю задовольняють вимоги до хорошої причини, — а найбільше навіщо залишити собі.

Fri, Jun. 18th, 2010, 05:30 pm
Математичне

Вирішила трохи повернути свій моск до стану математичної готовності. Використовую для цього збірник-довідник, виданий у Німеччині. Коли я півроку жила в Німеччині 2000 року, щось таке з преси пам'ятаю, що педагоги виступали за те, аби скасувати викладання у школі на основі теорії множин. Довідничок цей я купила, здається, 2005 р. Здається, в тих педагогів нічого не вийшло, бо все починається одразу з тої самої теорії множин. Навіть до того, як пояснити, що таке складання та віднімання. Воно, мабуть, для німців відносно логічно тому, що ту теорію множин, як показав побіжний погляд на вікіпедію, вперше обґрунтував саме німець - Ґеорґ Кантор. Побіжний погляд вже на англійську вікіпедію показує, що дехто має "objections to set theory as a foundation for mathematics". Розберуся я з цим якось пізніше (не без пляшки, очевидно), але наразі - на повторенні базових речей - це видається якоюсь безглуздою надбудовою, яка, можливо, і має якусь цінність, але вводити її треба десь пізніше, ближче до функцій, та й то вже ближче до матану, бо ми у школі, наскільки пам'ятаю, з алгеброю і тими функціями робиралися, жодного разу не вимовивши і не прочитавши слово "множина". Наразі в мене заворіт моску (особливо тому що я все це ще й читаю німецькою), і я не розумію, чому після того, як вже написано, чому дорівнює x, треба писати ще один рядок, в якому написано те ж саме, тільки воно обізвано вже не x, а "множина розв'язку" %\\\.

Але чого ще чекати від людей, які замість сорок два пишуть два-і-сорок? Хоча, може, хтось із просвітлених мені пояснить, яка користь від цієї теорії, враховуючи, що (знову-таки базуючись на Вікіпедії) там навіть на рівні аксиоматики дискусії ведуться. Поки я ще не просвітлена, ці дискусії мені видаються суперечкою навколо дефініцій, тобто мови, якою описується нєчьто (що?).

Mon, May. 31st, 2010, 05:42 pm
Урбаністичне

Довелося певний час тому проводити рекоґносцировку території в околі метро "Осокорки" і "Позняки", і виник в мене певний коґнітивний дисонанс: ніби будинки навколо в середньому значно більш-поверховіші, ніж в центрі, ніби це і є об-урбанізація полів та лук, що були там ще 15 років тому, але чомусь не могла позбутися враження, що я в селі. Елементи пояснення можна виділити, але це просто елементи, з яких необхідним чином нічого не випливає... Оскільки щільність населення там, звичайно, вища, ніж у центрі, то просто зі статистичних причин більша ймовірність зустріти у дворі жінку з колискою, яка вигулює своє дитинча. Тобто щось таке там більш сімейне, але це не пояснює, чому постійно очікуєш побачити поруч з такою колискою ще й виводок гусенят на чолі з гускою. Спальні будинки в уяві саме і мають бути - спальними, тому перукарні, стоматології та відділення банків на перших поверхах виглядають якось зовсім інакше, ніж, знову-таки, у центрі - вони вибиваються з картини, здаються приклеєнеми і тому схожими на одноповерхові, що стоять окремо, заклади відповідного призначення - як спеціально побудовані в тому самому селі. Але чому так? Це все таки висотки, а обслуговувальні заклади мають десь бути, і не ліпити ж їх справді окремо.

Справді, просто щось таке витає в повітрі, типу егрегора, утворюваного людьми, що живуть там і в більшості своїй, напевно, не так давно виїхали з сел чи маленьких містечок.

Дисклеймер: я цим не хочу пообурюватися на тему "понаїхали" і в жодному разі не хочу створити уявлення, що зверхньо ставлюся до цих районів та їх мешканців - життя і в місті, і в селі або селоподібних місцях, коли воно не є історичною необхідністю, часто стає питанням смаку. Тим більше що мене з цим раёном в майбутньому пов'язуватимуть більш тісні зв'язки, ніж раз на кілька місяців кудись податися у справах. Але що робить місто містом? Поверховість якось не тойво. Цікаво буде якось з'їздити в якесь новомодне котеджне містечко і подивитися, чим пахне там.

Fri, Mar. 12th, 2010, 12:44 pm
In the beginning was a definition

 
Визначення — послідовність знаків, які, узяті окремо, мають семантичне навантаження, а поєднані — призначені для того, аби створити неперетинний вакуум або багатозначну (від "багато значень") дистанцію між вашим розумом і розумінням поняття, що визначається, причому рівень зрозумілості зворотньо пропорційний кількості знаків, що були застосовані.


Навіяно знайденим у старих записах з курсу Financial Accounting:

Ризик — фактор часу, пов'язаний з невизначеністю майбутнього становища об'єкта.


Широко відомий у християнських (протестантських) колах теолог Ravi Zacharias якось у одному вченні, поскаржившися, що коли давні греки чули "λογος", вони розуміли під цим значно більше, ніж ми розуміємо зараз, дозволив собі таке формулювання уривків з Євангелії від Івана: "In the beginning was the definition, and the definition was with God, and the definition was God... and the definition became flesh and dwelt with us, full of grace and truth."

Чи не диво те, що те, для розшифровки чого наступним поколінням знадобилися і все ще потрібні трактати і трактати, містилося в одному слові. Люди чули його — і розуміли, про що йдеться. Безпосередньо і одразу. В різних контекстах по-різному, але без потреби лізти у словник чи вивчати (чи писати) дисертації.

Іноді я намагаюся зрозуміти, як я розумію слова.

Fri, Feb. 19th, 2010, 12:12 am
My take on Google Buzz

I've read this - http://j.mp/9zX65M - and will be disabling my Buzz account in a couple of days. Even if we are not talking about privacy invasion, we're talking about blurring the border between work and the floodgates of distraction that I would prefer to leave on-demand (typing twitter.com in my browser's address bar) rather than show up as UNREAD in my freaking e-mail inbox which I'm trying to bring to the state of "inbox zero".

But privacy is important, too. This thing should have become a better version of facebook for its ability to show expanded conversations on a single page. However, I see to little options to really manage who sees what. And to top that off, my account page now condescendingly says, "Your profile is not yet eligible to be featured in Google search results". They imply I should consider it a PRIVILEGE. This is an attitude which closely corresponds to this analysis - http://counternotions.com/2010/02/15/buzzback/

This thing is going to either die off very quickly or turn into a trashcan worming with online lowlifes. It is totally incompatible with the life of people who actually use their e-mail and various other online tools for productivity and efficient communication.

Tue, Feb. 2nd, 2010, 02:36 pm
Крос-пост з мого твітера

…але не у трьох обкромсаних твітах, а одним постом:

Якщо не станеться дива, за тиждень Я. & Co. остаточно впевняться, що достатньо просто outlast дурну мурашню, що лазила по Майдану, - і все буде путьом. Тим часом 5-10% населення вважатиме, що сказало своє суворе й нєпрєрєкаєме слово і приструнило переможця, показавши йому, що треба ходити на цирлах, а то народ покаааааже.

Того самого Я. & Co. навчить і свій молодняк: навіть якщо не "проти всіх" голосують, а й на майдани ходять, не звертай уваги. Тихою сапою ти все одно отримаєш своє.

Fri, Jan. 29th, 2010, 03:34 pm
Ніби на неділю обіцяють трохи плюсову температуру

...але я все одно хочу спитати... тим більше що разом з плюсом нападає ще снігу, а потім воно все знову замерзне.

Так от, коли я з 1-го по 4-й клас вчилася у київській школі №57 ім. В. І. Леніна, то під час "групи подовженого дня" взимку, коли ми гуляли на подвір'ї, нам давали у руки ломика, і ми, діти у віці до 10 років, рубали шар льоду під ногами. [UPD]Я від цього отримувала море задоволення (упереджуючи подальші закиди у брутальності школи — школа була і є одна з найкрутіших у Києві.[/UPD]

Я зараз працюю в основному з дому і не мушу виходити кожного дня, але таки виходжу то туди, то сюди по різних справах. І кожного разу йду якимись маршрутами, де оці десять сантиметрів льоду з нерівною поверхнею ніхто вочевидь і не збирається прибирати.

В мене питання - де нинішнє покоління з ломиками?

Thu, Jan. 28th, 2010, 05:18 pm
Apple Strikes Back

Ну, усі ґаджетомани вже почули про те, у що втілилася Apple Tablet, що воно буде вміти і скільки коштувати.

Я собі замислилася над тим, чи хотіла би я собі таку штуку. Висновок такий же, як і в двох представників сайту mobile-review.com — щось воно мені нікуди не лізе, і не можу я собі уявити, як воно зробить мені життя легше чи почне виконувати функції, які наразі не виконуються чи виконуються погано. Тягати з собою незручно, для цього є айПод. Вдома є ноутбук. Навіщо?

Зробити висновок, що Apple серйозно помилився з першим пунктом у ланцюжку маркетинґу — вирішенні, який продукт ми робимо і для кого? Ну так, вирішити, що ми розумніші за Стіва Джобса, справді спокусливо. Але щось мені здалося, що тут не все так просто, і я замислилася над тим, на що справді націлений iPad — саме на що (як наслідок відповіді на питання "на кого").

Для мене відповідь — у ціні, і в тому, що під час презентації було підкреслено, що спочатку планували ціну десь під тисячу баків, але потім передумали.

“What should we price it at? We’re going to price it under $1,000 which is code for $999.
“We had a very aggressive price goal because we want to put this in the hands of a lot of people. … I am thrilled to announce to you that the iPad pricing is not $999 but $499.”

Возрадуйтєсь! Скоро між клінічними ламерами та людьми, які справді знають, навіщо їм комп'ютер та як з ним працювати, знову з'явиться різниця, яка зникла з того часу, як комп'ютер почали купувати всі кому не ліньки, чому посприяло те, що Майкрософт націлився на відкриту архітектуру, і комп'ютерні компоненти стали робити будь-які китайці, і компи стали дешеві. Віднині (це почнеться з Америки) першим комп'ютером для школоти та їхніх бабусь і дідусів стане не Dell. Цим першим — і в багатьох випадках єдиним — "комп'ютером" стане Apple iPad. На ньому можна лазити по Інтернету, мати і-мейл, і там дофігіща ігор. Це те, для чого комп'ютер юзає 80% популяції. Цій частині популяції більше не потрібен комп'ютер, якщо майже за порівняну ціну можна мати більш "intimate" (© Steve Jobs) штуку, яка ще й займає менше місця і є портабельною.

Ми на порозі переформатування ринку (і "міграції капіталу" за Адріяном Сливоцьким). Комп'ютери скоро знову стануть супутниками професіоналів. Абсолютно логічно, що просунуті люди не зрозуміли, а навіщо їм ця фігня. А от біомаса почне купувати iPad, цей iPad задовольнить їхні потреби, і після цього ПК їм буде абсолютно непотрібний. Майкрософт дивиться на майбутнє, в якому їхня продукція потрібна все меншій кількості людей.

Apple відігрався за 80-ті і 90-ті.

Fri, Jan. 15th, 2010, 05:19 pm
Передвиборча балада про відповідальність

Як і обіцяла, хочу ще раз спробувати текстуально висловити моє ставлення до позиції, яка називається "проти всіх" або "не піду на вибори". Не плекаю особливої надії, що це справді зрушить когось, хто вже зробив такий "вибір", але вважаю, що маю спробувати, з тих самих міркувань, з яких я вважаю, що треба йти на вибори і голосувати за якогось кандидата, а не малювати на бюлетені щось протилежне до смайликів або писати "п***раси".

Отже, осьо вам маленька і доволі тупенька притча — настільки проста, що то, напевно, навіть нижче вашої гідності таке читати. Але зробіть над собою зусилля.

Read more...Collapse )

Mon, Jan. 11th, 2010, 04:24 pm
Є інвайти на Google Wave

Якщо хто ще не на Ґуґл Вейв, але туди хоче, залиште свою і-мейл адресу коментом. Коменти скриняться, жеби ваші дорогоцінні адреси не стали жертвою різноманітних ботів.

Tue, Nov. 10th, 2009, 10:02 pm
трошки передвиборчого

Я бачу, у кандидати зареєструвався Рябоконь. А де ж Ігор Шевченко? Чому війна Алої та Білої Троянд не продовжується і на цьому фронті?

А обличчя Пабата на тій фотці в мене чомусь викликає асоціації з Джеффом Ґолдблюмом на початку фільму "Муха". Таке ж меланхолійно-віще обличчя...

В обчєм, це все цирк і маразм. Я буду голосувати не проти всіх, я буду голосувати за принаймні марну ймовірність зміни персоналії - просто зміни персоналії, не більше, бо це теж важливо і на даному етапі майже єднодосяжно. За зовсім марну голосувати не буду. За таку-сяку буду. Якщо буде не ліньки, за деякий час розроджуся постом, чому я не сприймаю позицію "проти всіх" (колись вже писала про це, але є бажання висловити трохи інакше).

Але це коли буде час і натхнення :). Життя вирує.

Thu, Apr. 30th, 2009, 12:03 am
Темрява наступає...

Енну кількість часу тому (не знаю, коли точно) в Швеції прийняті зміни до законодавства, у зв'язку з якими я знаю принаймні один торент-сайт, який змушений терміново переїжджати.

Боюся за thepiratebay.org :(
Де я братиму другу половину 5-го сезона Хауза, коли він вийде?

Sat, Feb. 28th, 2009, 09:31 pm
The World Is Changing Faster



Don't know what it means for me though and whether I would be able to step outside the boundaries of my self.

Fri, Feb. 27th, 2009, 11:59 pm
Навіщо люди ходять дивитися комедії?

Здавалося би, придумана і зрежисована причина посміятися - це не тру сміх, несправжнє подовження життя.

На цьому тижні була на черговій політичній дискусії, організованій одним політичним фондом. Отримала, як то кажуть, купу лулзів. Особливо доставляв трохи відомий в інтернет-сферах стратег Сергій Дацюк. Переказувати немає сенсу, я просто про те, навіщо ж дивитися фільми, коли життя цікавіше. Причому я жодним чином не хочу сказати, що пан Дацюк дурень; просто, не знаю, в ситуації, яка є критичною за багатьма параметрами, в людей, яких доля привела до необхідності професійно займатися продукуванням відповідей, хід думок заходить у такі хащі, що не смішно це вже не може бути. В даному випадку все зводилося до, фігурально кажучи, жидомасонської змови і закликів і самим створити змову, для симетричної відповіді.

Як сказано, Дацюк не дурень і принаймні був притомний. На відміну від оцього:

Тож, як можна будувати банкову систему на негативних зв'язках ділових регуляцій? Кожна система, якщо хоче вижити, мусить бути саморегульованою, щоби збалансувати все, і злодійство також.

Таке злодійство бездарне, бо йде до своєї загибелі. Нема ніяких причин для руху капіталів з Кіпру в Україну. Україна зайшла в глухий кут. Німецький шлях-це добрі палиці, а італійський-червоні бригади. Ніяких позик, бо грошей забагато.


Є лише питання, що курив редактор, який прийняв таке для публікації на сайті. Що курив аффтар, я не питаю, бо в нього безспірно термінальна стадія зараження Naegleria fowleri. Але редактор... Невже ярличок "професор" (воно там підписалося як "професор") і присутність зовнішньо схожих на лівацькі закликів "ввести декларування купівлі дорогих іноземних автомобілів" виправдовує опублікування настільки очевидної брєдятіни? "Тим більше, що солома-це густо упаковані полімерні молекули глюкози аж до кристалічної соломи, а тому на сьогодні нас не з'їли мікроби." Ні, принаймні професора - все ж з'їли. А разом з ним вони з'їли більшість його коментописців, окрім двох, один з яких, наївний юнак, що досі вважає, що в статтях повинен бути зміст, і він його має віднайти, чесно написав, що нічого не зрозумів, а другий вже досяг нірвани "не в бровь, а в глаз" написав, що Х.К. Андерсен відпочиває.

Майже припинивши приділяти увагу політичній сфері (лише в тій мірі, як потрібно для роботи) і - відповідно до цього - читати тексти, що продукуються новинно-аналітичними сайтами, я лише іноді "вилажу" у світ політичних дискусій, в навколополітичну інформаційну сферу. Цього тижня порція реготу була... здорова?

Але, може, все-таки треба вибирати собі джерела реготу, які одночасно не б'ють десь з тилу, з підсвідомості, досить нехорошими передчуттями. Бо це все обличчя цієї країни.

Треба накачати собі американських комедій. Хто за мною, може почати з Idiocracy.

Mon, Nov. 3rd, 2008, 03:59 pm
Вікно у минуле

Відчуття досить дивне, навіть якесь відморожене викликає в мене споглядання цих двох сторінок:

640 Email Addresses of Businesses in Ukraine

і - ооооо -

Miscellaneous Ukrainian E-mail Addresses (An assorted list of email addresses from Ukraine found at
ktts.kharkov.ua.(129.69.8.13))


На першій дається інструкція:
The list of e-mail addresses of some business firms in Ukraine is like to phonebook. The e-mail is quite efficient tool of communication. In order to send the message from the USA to some local e-mail address in Ukraine, for example to yaro@trimex.chernovtsy.ua you need to use actually yaro%trimex.chernovtsy.ua@relay.ussr.eu.net and similarly for any local e-mail address of sort ?@?.?.ua (which should be transformed into ?%?.?.ua@relay.ussr.eu.net).
Best wishes in Business.

Тобто, навіть в і-мейлі мала місце бути заміна коліс у вагонах...

Але викладання просто списку розрізнених адрес (можливо, то було половина адрес, що реально юзалися в той час на території України) - це капєц :) В епоху інформаційного перевантаження сама думка викликає в мене головний біль :). Нещодавно я також десь нагребла інструкцію з користування Інтернетом. Там була наведена адреса, на яку треба було написати, аби у відповідь автоматично отримати список усіх сайтів, що існували.

Ви собі уявляєте?

Брама була серед перших трьох-п'яти сайтів, які я відвідала, залишившись восени 2000 р. під час поїздки Німеччиною разом з політичними фондами сама ув освітньому центрі фонду Фрідріха Науманна у містечку з населенням у 274 особи десь у Саксонії, коли всі інші поїхали кудись, а я залишилась через серйозну застуду з майже повною втратою голосу і відтак пізнала, що таке Інтернет.

З того часу Брама майже не змінилася (принаймні візуально). І вони натурально все ще постять якісь новини... І дбайливо зберігають список 640 бізнесових і-мейл адрес і колекцію просто адрес, які є. Афігєть.

Mon, Nov. 3rd, 2008, 03:08 pm
Надбання

Я фрік стосовно ручок (pen junkie). Наразі в мене з'явилося чудове надбання - ручка з надписом "пісуліна". Хотіла купити в людини, яка мені це показала, але отримала в подарунок. Це вірусний маркетинг чогось під назвою "КуйТБ", по ґуґлу поки що майже не знаходиться (канал? передача?).

В кожному разі. Була ще запальничка з надписом "спалахуйка", але я не палю.

Tue, Sep. 9th, 2008, 08:25 am
Recently

myroslava at grand canyon

пікча лінкована до більшої версії

ще трохи пікч - http://www.facebook.com/album.php?aid=30211&l=713bc&id=850434543

20 most recent