На цьому тижні була на черговій політичній дискусії, організованій одним політичним фондом. Отримала, як то кажуть, купу лулзів. Особливо доставляв трохи відомий в інтернет-сферах стратег Сергій Дацюк. Переказувати немає сенсу, я просто про те, навіщо ж дивитися фільми, коли життя цікавіше. Причому я жодним чином не хочу сказати, що пан Дацюк дурень; просто, не знаю, в ситуації, яка є критичною за багатьма параметрами, в людей, яких доля привела до необхідності професійно займатися продукуванням відповідей, хід думок заходить у такі хащі, що не смішно це вже не може бути. В даному випадку все зводилося до, фігурально кажучи, жидомасонської змови і закликів і самим створити змову, для симетричної відповіді.
Як сказано, Дацюк не дурень і принаймні був притомний. На відміну від оцього:
| Тож, як можна будувати банкову систему на негативних зв'язках ділових регуляцій? Кожна система, якщо хоче вижити, мусить бути саморегульованою, щоби збалансувати все, і злодійство також. Таке злодійство бездарне, бо йде до своєї загибелі. Нема ніяких причин для руху капіталів з Кіпру в Україну. Україна зайшла в глухий кут. Німецький шлях-це добрі палиці, а італійський-червоні бригади. Ніяких позик, бо грошей забагато. |
Є лише питання, що курив редактор, який прийняв таке для публікації на сайті. Що курив аффтар, я не питаю, бо в нього безспірно термінальна стадія зараження Naegleria fowleri. Але редактор... Невже ярличок "професор" (воно там підписалося як "професор") і присутність зовнішньо схожих на лівацькі закликів "ввести декларування купівлі дорогих іноземних автомобілів" виправдовує опублікування настільки очевидної брєдятіни? "Тим більше, що солома-це густо упаковані полімерні молекули глюкози аж до кристалічної соломи, а тому на сьогодні нас не з'їли мікроби." Ні, принаймні професора - все ж з'їли. А разом з ним вони з'їли більшість його коментописців, окрім двох, один з яких, наївний юнак, що досі вважає, що в статтях повинен бути зміст, і він його має віднайти, чесно написав, що нічого не зрозумів, а другий
Майже припинивши приділяти увагу політичній сфері (лише в тій мірі, як потрібно для роботи) і - відповідно до цього - читати тексти, що продукуються новинно-аналітичними сайтами, я лише іноді "вилажу" у світ політичних дискусій, в навколополітичну інформаційну сферу. Цього тижня порція реготу була... здорова?
Але, може, все-таки треба вибирати собі джерела реготу, які одночасно не б'ють десь з тилу, з підсвідомості, досить нехорошими передчуттями. Бо це все обличчя цієї країни.
Треба накачати собі американських комедій. Хто за мною, може почати з Idiocracy.
